ЗАРИЧА́ТИ, ЧУ́, ЧИ́Ш,
Зарича́ти, чу́, чи́ш, гл. Заревѣть. Корова… прийшла домів та й заричала. Ном., стр. 304. № 496. Вів зариче. Шух. І. 89.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 89.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАРИ́ЧИТИ, ЧУ, ЧИШ, →← ЗАРИ́ТИ, СЯ.